Плагіат визначається як подання наукового надбання як власної роботи, незалежно від наявності чи відсутності наміру введення в оману. Це порушення академічної доброчесності.
Приклади плагіату включають копіювання (використовуючи мову та / або ідеї іншої людини, як ніби вони власні), шляхом:
· дословного цитування роботи іншої людини без належного підтвердження джерела;
· перефразування роботи іншої людини, шляхом заміни деяких слів чи їх порядку без належного підтвердження джерела;
· використання ідей, взятих від когось іншого, без посилання на джерела;
· привласнення результатів досліджень, що сприяли раніше спільному проекту.
Плагіат також може виникнути в результаті домовленостей з іншою особою, яка не була заявлена (співпраця прихована або заборонена). Плагіат може виникнути стосовно всіх типів джерел та засобів масової інформації, включаючи:
· текст, ілюстрації, цитати, математичні виведення, комп’ютерний код тощо;
· матеріали, завантажені з веб-сайтів або взяті з рукописів чи інших носіїв інформації;
· опубліковані та неопубліковані матеріали, включаючи лекції, презентації.
Ми не підтримуємо плагіат в жодній з наших публікацій, і залишаємо за собою право перевіряти всі матеріали за допомогою відповідних інструментів. Подання, що містять підозрюваний плагіат, повністю або частково будуть відхилені. Ми очікуємо, що наші читачі, рецензенти та редактори, маючи будь-які підозри щодо наявності плагіату, неодмінно відправлять лист відповідному редакторові за електронною поштою info@ukrlawcouncil.org.
Автори повинні упевнитися, що представлена повністю оригінальна робота і в разі використання робіт чи тверджень інших авторів повинні надавати відповідні бібліографічні посилання або витяги. Плагіат може існувати у багатьох формах, від подання чужої роботи як авторської до копіювання або перефразування суттєвих частин чужих робіт (без зазначення авторства) і до заяви власних прав на результати чужих досліджень. Плагіат у всіх формах являє собою неетичні дії і є неприйнятним.
Автор не повинен публікувати рукопис, у якому більша його частина присвячена одним і тим же дослідженням, більше, ніж в одному журналі як оригінальну публікацію. Подання одного і того ж рукопису одночасно більше, ніж в один журнал сприймається як неетична поведінка і є неприйнятним. Автор не повинен представляти на розгляд в збірник раніше опубліковану статтю. При підготовці рукопису до публікації автор повинен інформувати редактора про споріднені рукописи автора, представлені або прийняті до друку. Копії цих рукописів мають бути представлені редакторові, і мають бути вказані їх зв’язки з рукописом, представленим до публікації.
Авторами публікації можуть виступати тільки особи, які внесли значний вклад у формування задуму роботи, розробку, виконання або інтерпретацію представленного дослідження. Всі ті, хто вніс значний внесок, повинні бути позначені як співавтори. Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації. Автор зобов’язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.
Цей журнал публікується у відповідності до Рекомендацій Всеукраїнської Вищої Ради юристів з етики, що застосовуються до авторів, рецензентів, редакції та журналу в цілому. Кожен, хто вважає, що цих правил не дотримуються або норми порушено, повинен надіслати лист-запит до редактора за електронною поштою info@ukrlawcouncil.org.